Залучення кліматичних інвестицій для зеленої відбудови, зміцнення енергетичної стійкості та врахування кліматичних наслідків російської агресії на міжнародному рівні — ключові пріоритети, які обговорили 21 жовтня у Києві під час міжнародного кліматичного діалогу Pre-COP31. Захід об’єднав представників влади, бізнесу, міжнародних партнерів та громадянського суспільства напередодні Конференції ООН зі зміни клімату (COP31), яка відбудеться 9–20 листопада 2026 року в Анталії, Туреччина та, за очікуваннями, збере рекордну кількість близько 150 тисяч учасників.
У центрі дискусій у Києві були декарбонізація економіки в умовах війни, зелене відновлення, кліматичні наслідки російської агресії, залучення фінансування для кліматичних проєктів та посилення стійкості України до кліматичних ризиків.
Відкриваючи захід, міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко наголосив, що кліматична політика безпосередньо пов’язана з безпекою та стійкістю держави. Він окреслив три основні завдання української делегації на COP31: захист територіальної цілісності України в міжнародних кліматичних рішеннях, залучення інвестицій для відбудови та посилення міжнародної експертної й технічної підтримки.
Кліматична політика для нас — питання не далекого майбутнього, а стійкості країни вже сьогодні. Росія б’є по нашій енергетиці, руйнує екосистеми, забруднює воду й землю. Війна — це ще й мільйони тонн додаткових викидів, і світ має бачити та враховувати ці наслідки вже зараз. Тому зелена відбудова для України — це також питання безпеки. Сьогоднішня зустріч для нас не формальність, а можливість спільно сформувати позицію, з якою ми поїдемо до Анталії на COP31 та програму українського павільйону, — зазначив Олександр Кравченко.
Учасники розглянули можливості поєднання потреб воєнного часу з модернізацією економіки, розвитком чистої енергетики та досягненням кліматичних цілей. Зокрема, йшлося про підвищення енергоефективності, зменшення залежності від викопного палива, розвиток стійкої інфраструктури та створення умов для залучення приватних інвестицій. Окрему увагу приділили механізмам статті 6 Паризької угоди, зеленому фінансуванню та страхуванню воєнних ризиків.
Під час панельної дискусії заступник міністра економіки та довкілля України Олександр Краснолуцький наголосив на масштабах кліматичних та екологічних наслідків російської агресії, які потребують належної уваги міжнародної спільноти.
Війна — це кліматичний чинник. За чотири роки повномасштабної агресії росії до атмосфери потрапило близько 311 мільйонів тонн CO₂-еквіваленту — приблизно стільки, скільки за рік викидають деякі країни Європи. У Чорному морі, яке ми ділимо з Туреччиною, — міни, затонулі боєприпаси та мастила, — підкреслив Олександр Краснолуцький.
Водночас він відзначив прогрес України у впровадженні кліматичного законодавства та наближенні до європейських вимог попри виклики повномасштабної війни. Ці напрацювання Україна представить міжнародним партнерам на COP31.
Про важливість продовження кліматичних перетворень в Україні та їхнє значення для міжнародної спільноти наголосила директорка представництва GIZ в Україні Даніела Функе:
Україна не відкладає реалізацію кліматичної політики до завершення війни. Вона формує її прямо зараз – в енергетиці, містах та інституціях. GIZ пишається тим, що підтримує українських партнерів у цій роботі. На COP31 світ має побачити в Україні не країну, яку потрібно відбудувати, а партнера, який уже формує кліматично стійке майбутнє, необхідне Європі.
Важливою складовою участі України у конференції стане український павільйон — майданчик для представлення практичних рішень у сфері кліматичної політики, сталого розвитку та зеленого відновлення, а також висвітлення екологічних і кліматичних наслідків російської агресії. Цьогоріч у павільйоні планується найбільша кількість заходів за всі роки його роботи. Це свідчить про значний інтерес до участі в міжнародному кліматичному діалозі з боку українського бізнесу, громад, експертного середовища та громадянського суспільства.
У заході також взяли участь голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко, представники Міністерства закордонних справ, дипломатичних місій Австралії та Туреччини, Європейської Комісії, Делегації ЄС в Україні, міжнародних фінансових інституцій, енергетичного сектору, експертного середовища та громадських організацій.
За результатами Pre-COP31 учасники напрацювали пропозиції, які будуть враховані під час формування позиції української делегації на кліматичних переговорах та підготовки програми українського павільйону.
Pre-COP31 організовано за ініціативи Міністерства економіки та довкілля України за підтримки проєктів IKI Interface Ukraine та Підтримка України в імплементації Паризької угоди (PAABS), що реалізуються Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства довкілля, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини (BMUKN) в межах Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI).
