У процесі підготовки до запровадження національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) Україна може скористатися досвідом Хорватії у координації роботи органів державної влади та підтримці підприємств. Нещодавній навчальний візит української делегації до Хорватії продемонстрував, як така співпраця працює на практиці – від звітності про викиди та незалежної верифікації до митних процедур і використання надходжень від СТВ. Головний висновок: завчасна підготовка установ і операторів дає час для формування необхідної експертизи та процедур, потрібних для практичного функціонування системи.
Українська міжвідомча делегація відвідала Загреб з 30 вересня до 2 жовтня 2026 року. Під час триденної програми, організованої Міністерством захисту довкілля та зеленого переходу Хорватії, учасники ознайомилися з упровадженням і розширенням Системи торгівлі квотами на викиди Європейського Союзу (EU ETS), перехідними механізмами у процесі вступу до ЄС та шляхами подолання викликів, пов’язаних із реалізацією системи. Візит також дав можливість ознайомитися з поглядом держави – члена ЄС на механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM).
Візит відбувся за підтримки проєкту GIZ «Підтримка створення системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) в Україні», що фінансується Федеральним міністерством Німеччини з питань довкілля, кліматичних дій, охорони природи та ядерної безпеки (BMUKN) у межах Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI). Проєкт підтримує Україну у розвитку інституційної спроможності та процедур, необхідних для створення національної СТВ.
До складу делегації увійшли представники Міністерства економіки та довкілля України, Національного центру обліку викидів парникових газів, Секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування та Секретаріату Кабінету Міністрів України. До них також долучилися колеги з Національного агентства з акредитації України, Державної екологічної інспекції, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України та команда проєкту GIZ. Різні сфери відповідальності учасників дали змогу розглянути питання із законодавчої, технічної та наглядової перспектив, а також обговорити, як їхня робота має бути взаємопов’язана в майбутній українській системі.
Хорватські установки, зокрема промислові та енергетичні об’єкти, почали здійснювати моніторинг викидів і подавати звітність у 2010–2012 роках – ще до повноцінної участі країни в EU ETS у січні 2013 року та її вступу до ЄС у липні того ж року. Така завчасна підготовка дала органам влади та операторам можливість розробити необхідні процедури й краще зрозуміти свої обов’язки.
Органи влади визначали установки за допомогою державних статистичних баз даних, екологічної звітності та відкритих оголошень. Навчання, рекомендації щодо планів моніторингу та консультації допомагали операторам підготуватися до участі в системі. Ця робота доповнювалася міжнародною технічною допомогою у формі обміну експертним досвідом, семінарів та відвідування установок.
Експерти також відверто розповіли про труднощі, з якими вони зіткнулися. Невеликій команді на початковому етапі доводилося працювати зі значним обсягом законодавства та складними процедурами, одночасно допомагаючи операторам, верифікаторам та інспекторам набувати необхідних знань. Формування спеціалізованої експертизи потребувало часу, а її збереження – інституційної наступності.
Чим швидше Україна розпочне підготовку всіх зацікавлених сторін до національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ), тим краще. Це дасть більше часу для подолання майбутніх викликів, – зазначила Мадлена Ожаніч, керівниця служби системи торгівлі квотами на викиди Міністерства захисту довкілля та зеленого переходу Хорватії.
Однією з центральних тем була міжвідомча співпраця. Міністерство Хорватії виконує функції компетентного органу та адміністратора національної системи, зокрема відповідає за роботу з Реєстром Союзу. Воно тісно співпрацює з Хорватським агентством з акредитації, Державною інспекцією та Фондом захисту довкілля та енергоефективності. Митна адміністрація Міністерства фінансів відіграє ключову роль у впровадженні CBAM.
Кожна установа забезпечує окрему сферу експертизи. Агентство з акредитації акредитує органи з верифікації, щоб забезпечити компетентну та незалежну оцінку звітів про викиди. Державна інспекція перевіряє дотримання природоохоронного законодавства та вимог дозволів у межах СТВ. Міністерство спирається на результати цих процесів для адміністрування системи та вирішення питань, що виникають під час її реалізації, а також встановлює критерії розподілу надходжень від СТВ.
Робоча група об’єднує агентство з акредитації, верифікаторів та Міністерство, а обмін інформацією здійснюється за допомогою відповідних шаблонів. Регулярні зустрічі та семінари дають змогу вирішувати повторювані проблеми та реагувати на зміни у вимогах. Ці механізми продемонстрували важливість чітких каналів комунікації поряд із формально визначеними сферами відповідальності.
Технічні сесії охоплювали затвердження планів моніторингу, рахунки в реєстрі та послідовність дій, які оператори й органи влади щороку виконують для дотримання вимог СТВ. Під час сесій, присвячених авіаційному та морському транспорту, розглядалося розширення сфери дії EU ETS, порядок визначення операторів та розподіл відповідальності між органами влади. Учасники також ознайомилися з підготовкою Хорватії до ETS2 – окремої системи, що охоплює використання палива в будівлях, автомобільному транспорті та додаткових секторах.
Особливої уваги заслуговував відкритий підхід Міністерства до роботи з операторами. Підтримка включає консультації телефоном та електронною поштою, індивідуальні консультації з питань моніторингу та звітності, а також регулярні зустрічі з операторами, верифікаторами й інспекторами. Своєчасне роз’яснення змін у регулюванні та допомога у використанні інструментів звітності дають підприємствам змогу вчасно адаптуватися до нових вимог. Підтримка не припиняється після запуску системи, а продовжується, допомагаючи операторам адаптуватися до нових правил та правильно їх застосовувати.
Чіткі рекомендації допомагають запобігати поданню неповних планів моніторингу, помилкам у звітності та недотриманню встановлених строків. Виконання операторами своїх зобов’язань є необхідною умовою для виконання Хорватією власних зобов’язань у межах законодавства ЄС, тому конструктивні відносини з бізнесом є невід’ємною складовою ефективного адміністрування системи.
Обговорення CBAM додало до програми торговельний аспект. Експерти Міністерства представили досвід Хорватії з упровадження цього механізму. Представники митних органів пояснили, як коди товарів Комбінованої номенклатури ЄС використовуються для визначення товарів, що підпадають під дію CBAM, а також розповіли про роль непрямих митних представників.
Безпосереднє спілкування з представниками Митної адміністрації дало учасникам цінне розуміння процедур, які застосовуються для ідентифікації та оформлення імпортованих товарів. Це допомогло краще зрозуміти адміністративні вимоги до українського експорту в ЄС та продемонструвало, чому співпраця між органами, відповідальними за кліматичну політику, митними органами та бізнесом є необхідною. Для України це ще раз підкреслило важливість поєднання експертизи у сфері звітності про викиди зі знанням митних процедур.
Останній день візиту був присвячений вуглецевому податку Хорватії та надходженням від СТВ. Фонд захисту довкілля та енергоефективності отримує цільове фінансування від аукціонів з продажу квот на викиди, що пов’язує вуглецеве ціноутворення з інвестиціями у зелений перехід. Під час обговорень було наголошено на необхідності чітких правил розподілу та використання цих ресурсів, а також належного нагляду й підзвітності для забезпечення відповідності вимогам ЄС. Таким чином, управління надходженнями було розглянуто поряд із моніторингом викидів та контролем за дотриманням вимог як один із ключових елементів управління СТВ. Досвід Хорватії дав Україні практичний орієнтир щодо того, як пов’язати ці функції з ширшими кліматичними цілями.
Українські учасники також представили національну систему моніторингу, звітності та верифікації, обговорили актуальні виклики та підготовку до пілотного етапу СТВ. Такий обмін дав змогу безпосередньо співвіднести хорватський досвід із завданнями, що стоять перед українськими інституціями.
Навчальний візит продемонстрував практичні підходи, які Україна може використати під час розроблення процедур затвердження планів моніторингу, координації процесів акредитації та інспектування, а також підтримки операторів. За підтримки проєкту GIZ цей обмін посилив професійний діалог щодо процедур та інституційної взаємодії, необхідних для функціонування національної СТВ. Досвід Хорватії ще раз підтвердив важливість завчасної підготовки, а також сталої співпраці та підтримки учасників у міру розвитку системи.
