27 травня у Києві відбулося обговорення Національно визначеного внеску України (НВВ) до 2035 року. Захід був організjваний Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України за підтримки проєктів IKI Interface та EU4ClimateResilience, що виконуються Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH в межах Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI).
Захід зібрав понад 190 учасників — представників міністерств, бізнесу, громадянського суспільства та міжнародних партнерів — щоб обговорити проєкт нового Національно визначеного внеску (НВВ) України.
Новий НВВ — важливе кліматичне зобов’язання України в межах Паризької угоди. Він має визначити не лише оновлені цілі скорочення викидів парникових газів, а й шляхи досягнення сталої відбудови в умовах війни. Це комплексний документ, який охоплює заходи у енергетиці, промисловості, сільському господарстві, лісовому господарстві та управління відходами.
У процесі формування сценаріїв НВВ до 2035 року Україна прагне забезпечити інклюзивний процес обговорення серед усіх зацікавлених сторін. Тож захід став майданчиком для відкритого діалогу, де зокрема учасники мали змогу обговорити такі ключові теми:
- Змодельовані сценарії декарбонізації та сталого економічного розвитку до 2035 року;
- Вплив війни на кліматичну політику, економіку та довкілля;
- Фінансові інструменти для підтримки зеленої трансформації;
З промовами на заході виступили заступник директора Генерального директорату Європейської комісії з питань клімату (DG CLIMA) Ян Дусік, керівник підрозділу IKI Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE) Філіп Беренс, заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Ольга Юхимчук, заступник міністра енергетики України Роман Андарак.
Ян Дусік привітав стійкість українців і відданість кліматичним питанням навіть в умовах воєнної агресії Росії. Водночас він назвав НВВ критичним тестом для України на шляху до ЄС та окреслив, яким має бути це кліматичне зобов’язання.
Майбутній НВВ також є важливим випробуванням для прагнення України приєднатися до Європейського Союзу та реалізувати справжню зелену відбудову. Звісно, ціль має бути досяжною та реалістичною з огляду на складні економічні та демографічні обставини, які нині впливають на економіку країни та суспільство. Водночас ціль має повною мірою враховувати концепцію зеленої відбудови та бути орієнтованою на ту амбітність і потенціал, які, як ми вважаємо, є надзвичайно значущими для того, щоб Україна змогла досягти успіху у безвуглецевому світі
Доктор Філіп Беренс відзначив кліматичні зусилля України щодо узгодження її кліматичної політики з політикою Європейського Союзу, попри війну. А також зазначив, що НВВ — це не тільки кліматичне зобов’язання, але й інвестиційний інструмент.
Амбітний НВВ, який, звісно, має бути тісно узгоджений із довгостроковою стратегією низьковуглецевого розвитку та ціллю досягнення кліматичної нейтральності до середини століття, не лише визначає орієнтири для національної політики, а й може слугувати основою для ухвалення інвестиційних рішень. Тож розробка нового НВВ для України — не лише кліматичне зобов’язання, а й стратегічна можливість поєднати післявоєнну відбудову зі сталим розвитком, енергетичною безпекою та євроінтеграційним курсом.
Ольга Юхимчук приділила окрему увагу євроінтеграційному виміру кліматичної політики і підкреслила важливість європейського вектору при ухваленні НВВ.
Усі наші кліматичні цілі мають відповідати курсу на вступ до Європейського Союзу. У 2035 році ми бачимо Україну частиною ЄС. Тому заходи, які ми плануємо задля досягнення НВВ, мають бути синхронізовані з кліматичною політикою Євросоюзу. Ми маємо показати світові, що навіть в умовах війни Україна здатна залишатися відповідальним гравцем і виконувати свої зобов’язання.
Зі свого боку Габріель Зауер, директор проєкту IKI Interface (GIZ), за підтримки якого відбувся захід, відмітив інклюзивність процесу ухвалення НВВ та наголосив на балансі між амбітністю цілей та їх реалістичністю.
Україна демонструє відкритість та прозорості у формуванні кліматичної політики, навіть попри умови війни. Залучення широкого кола стейкхолдерів дозволяє не лише посилити легітимність нового НВВ, а й краще врахувати складні економічні та енергетичні реалії. Водночас важливо зберегти баланс між амбітністю цілей і реалістичністю їх досягнення — саме від цього залежатиме результат і відповідно довіра як міжнародних партнерів, так і українського суспільства.
Захід став майданчиком для відкритого та інклюзивного діалогу між усіма зацікавленими сторонами. Всі учасники підкреслили важливість міжсекторальної співпраці — держави, бізнесу, громадянського суспільства та міжнародних партнерів.
Надалі Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України планує продовжити обговорення проєкту нового НВВ, спочатку у форматі секторальних експертних зустрічей, а також проведе заключне широке обговорення перед остаточним ухваленням нового кліматичного зобов’язання.
З проєктом Другого НВВ України ви можете ознайомитися за посиланням.
Захід організовано за ініціативи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України за підтримки проєктів IKI Interface та EU4ClimateResilience (співфінансується Європейським Союзом), які виконуються Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини та Федерального міністерства довкілля, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини в межах Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI).
