Воркшоп IKI в Україні: Співпраця заради кліматичного та біорізноманітного майбутнього України

Міжнародна кліматична ініціатива (IKI) підтримує проєкти в Україні, які сприяють створенню стійкої, економічно ефективної та сталої енергетичної інфраструктури, а також збереженню та відновленню біорізноманіття в умовах війни.

5 березня 2025 року у Кракові відбувся воркшоп IKI «Національно визначений внесок (НВВ) України до 2035 року: інвестиції у стале, кліматично збалансоване та біорізноманітне майбутнє». Для зустрічі партнерів було обрано польське місто Краків, оскільки воно знаходиться посередині між обома країнами.

Воркшоп об’єднав представників урядів України та Німеччини, експертів та партнерів IKI для обговорення кліматичної політики України, зеленого відновлення та збереження біорізноманіття.

Оновлення Національно визначеного внеску (НВВ) України

Ключовим пунктом порядку денного цього року стало оновлення НВВ, яке Україна має подати відповідно до заклику з питань зміни клімату (UNFCCC) до країн-учасниць представити нові НВВ до Конференції сторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату 30 (COP 30). Саме тому ця тема сьогодні є однією з найважливіших у сфері кліматичної політики України.

НВВ є головним інструментом реалізації Паризької угоди. У цьому контексті основною метою воркшопу було надати огляд важливості оновлення НВВ України та проаналізувати, чому це критично для сталого майбутнього країни.

Серед ключових тем, що обговорювалися на заході:

— як посилити сприятливе середовище для трансформації секторів;

— децентралізовані рішення у сфері відновлюваної енергетики для енергетичної стійкості України, роль біорізноманіття в адаптації до зміни клімату та її пом’якшенні;

— які стратегії існують для ефективної участі приватного сектору в зеленому відновленні України.

Загалом, під час воркшопу було чітко підкреслено, впровадження Паризької угоди що для України важливе не тільки з точки зору економічної та кліматичної стабільності, але й для успішної європейської інтеграції. Водночас збереження біорізноманіття зі свого боку відіграє ключову роль у зміцненні кліматичної стійкості та сталого розвитку.

Серед інших важливих аспектів, розглянутих на воркшопі, обговорили пріоритетні напрямки IKI у сфері енергетичного переходу та шляхи залучення приватних інвесторів до розвитку зеленої інфраструктури, відновлюваної енергетики та проєктів, дружніх до біорізноманіття, щоб забезпечити стійке та кліматично позитивне відновлення України.

Спільна робота заради кліматичних дій та збереження біорізноманіття в умовах війни

Кліматична криза та криза біорізноманіття безперечно пов’язані між собою, і в межах Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI) до них підходять комплексно. Біорізноманіття України є унікальним для Європи, що зумовлено її унікальною географією. Ландшафти країни охоплюють Карпатські гори, (прадавні) ліси, (лісові) степи, пасовища, (солоні) луки, болота та узбережжя Чорного моря. Попри те, що площа України становить лише шість відсотків від території Європи, вона охоплює 35% європейського біорізноманіття.

З огляду на це, ще одним важливим акцентом воркшопу стало висвітлення критичної ролі збереження біорізноманіття в межах кліматичної стратегії України та те, як охорона природи сприяє підвищенню кліматичної стійкості та досягненню цілей сталого розвитку.

Воркшоп також став майданчиком для представників міністерств України та Німеччини, а також Офісу IKI (Zukunft–Umwelt–Gesellschaft (ZUG) GmbH), для презентації стратегії IKI, актуальних оновлень та налагодження взаємодії з виконавцями проєктів IKI, які працюють у сфері клімату та довкілля.

Коментарі представників урядів Німеччини та України та директора проєкту IKI Interface про зустріч у Кракові

Представники уряду Німеччини оцінили серйозні зусилля, які українські партнери та організації-виконавці докладають у надзвичайно складних умовах війни, що триває вже четвертий рік. Попри це, проєкти не лише зберігають свою діяльність, а й розширюють присутність IKI в Україні. Німецькі урядовці відзначили гідні зусилля України у сфері кліматичних дій і збереження біорізноманіття.

Українські партнери щиро подякували Німеччині за послідовну й надійну підтримку у найважчі часи. Представники проєктів презентували свою роботу — зокрема, продемонстрували, як децентралізовані рішення у сфері відновлюваної енергетики з накопиченням електроенергії можуть забезпечити енергетичну стійкість для лікарень, шкіл, дитячих садків і місцевих адміністрацій.

Д‑р Філіп Беренс, керівник напряму IKI у Федеральному міністерстві економіки та захисту клімату Німеччини (BMWK):

Ми раді бачити, що наші українські партнери серйозно ставляться до оновлення цілей НВВ і наполегливо над цим працюють. Новий НВВ може стати дороговказом для переходу до децентралізованої й декарбонізованої економіки з акцентом на відновлювану енергетику та зелене відновлення України. Якщо приватні учасники ринку побачать чітку стратегію та амбітні цілі з секторальним підходом, вони зрозуміють, що в Україну варто інвестувати — у відновлювану енергетику та зелені робочі місця — і розроблятимуть інвестиційні плани, яких так потребує країна.

Юрген Кайнхорст, керівник регіонального підрозділу Східної Європи, Центральної Азії, Африки та Близького Сходу у Федеральному міністерстві довкілля, охорони природи, ядерної безпеки та захисту прав споживачів Німеччини (BMUV):

Ми цілком усвідомлюємо, перед якими пріоритетами постала Україна в умовах війни. Ми віримо в Україну та її майбутнє. Саме тому з ініціативи Німеччини разом з Україною ми створили Платформу Дій для зеленого відновлення України, яка охоплює теми довкілля, клімату та енергетики, щоби прокласти шлях до європейської інтеграції й сталого розвитку.

Ельке Штайнметц, керівниця відділу міжнародного співробітництва у сфері біорізноманіття Федерального міністерства довкілля, охорони природи, ядерної безпеки та захисту прав споживачів Німеччини (BMUV):

Варто віддати належне ентузіазму українських партнерів, які, попри війну, наполегливо працюють над тим, щоб зробити свій внесок у досягнення цілей Глобальної рамкової програми зі збереження біорізноманіття Куньмін–Монреаль. Ми як ніколи налаштовані підтримувати Україну в цьому. Зокрема, BMUV відкриває спеціальне фінансове вікно для України в межах ініціативи BIOFIN II обсягом 1,5 млн євро. Крім того, міністерство профінансує новий проєкт у співпраці з Українською природоохоронною групою, спрямований на картографування напрямів дій у сфері біорізноманіття.

Вікторія Киреєва, заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України:

Результати, яких ми досягаємо завдяки таким зустрічам (воркшопам IKI), полягають у тому, що ми разом із партнерами визначаємо спільні цілі. Ми чітко розуміємо, куди рухаємося і як цього досягти. Саме тому це — один із найефективніших інструментів. Я хочу подякувати партнерам — Німеччині, IKI та GIZ — адже ця підтримка надзвичайно важлива для  України. До 2025 року ми будемо не лише говорити про цілі, а й чітко показувати, що вже досягнуто.

Габріель Зауер, директор проєкту IKI Interface (GreenUkraine), GIZ:

Найбільший виклик — це невизначеність. Окрім цього, є ще два ключові моменти: фінансування — звідки воно надходитиме, та роль приватного сектору у відбудові зеленої України. І ще — потреба у кваліфікованих людях для реалізації амбітних стратегій. Водночас ці виклики створюють і великі можливості для України.

Довідково: про воркшоп IKI Interface

Щорічний воркшоп IKI Inter­face організовується з метою сприяти діалогу між проєктами IKI в Україні та обміну думками з актуальних тем у сферах клімату та біорізноманіття. Цьогорічна зустріч зібрала 15 організацій-виконавців і майже 70 учасників з України та Німеччини, відкривши унікальні можливості для мережування серед установ, залучених до реалізації двосторонніх, регіональних та глобальних проєктів IKI в Україні. Учасники презентували результати роботи, обговорили виклики та здобутки проєктної діяльності, а також визначили потенціал для синергії та співпраці.

Воркшоп був проведений у межах проєкту «Підтримка України на шляху до амбітної та інтегрованої кліматичної політики (GreenUkraine)».

Deutsche Gesellschaft für Inter­na­tionale Zusam­me­nar­beit (GIZ) реалізує цей проєкт у межах українсько-німецького кліматичного співробітництва за дорученням Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини (BMWK) у співпраці з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України.