IKI в Україні

Українсько-німецьке співробітництво у сфері протидії зміні клімату, адаптації до зміни клімату, збереження природних поглиначів вуглецю та збереження біорізноманіття

У роки, що передували повномасштабній російській війні, Україна постійно підвищувала свої кліматичні амбіції, попри складну безпекову, політичну та економічну ситуацію, яка існувала вже тоді. 31 липня 2021 року Україна подала своє оновлений НВВ (Національно визначений внесок), у якому ціль на 2030 рік була суттєво посилена. Викиди парникових газів (включно із землекористуванням, зміною землекористування та лісовим господарством — LULUCF) мають бути скорочені на 65% від рівня 1990 року до 2030 року. Також поставлено мету досягти кліматичної нейтральності не пізніше 2060 року. Україна є членом Партнерства НВВ (NDC Partnership) з червня 2019 року.

Країна розробила стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року. Її реалізація має забезпечити виконання міжнародних зобов’язань України за Паризькою угодою щодо скорочення викидів парникових газів і адаптації до наслідків глобальної зміни клімату.

У 1995 році Україна ратифікувала Конвенцію про біологічне різноманіття (CBD), а у 2003 році приєдналася до Картахенського протоколу. Національна стратегія та план дій із збереження біорізноманіття (NBSAP) були подані у 2010 році.

У минулому електрична та теплова енергія в Україні переважно вироблялися з вугілля, газу та ядерної енергії. Внаслідок російської агресивної війни було зруйновано близько 60% потужностей електростанцій, через що енергія стала дуже дефіцитною та дорогою. Це також вплинуло на енергоємну сталеливарну промисловість, яка раніше була одним із ключових секторів економіки країни. Під час майбутньої відбудови уряд України планує зробити ставку на відновлювану енергетику. Водночас важливо підвищити енергоефективність у будівлях, централізованому теплопостачанні та промисловості. Завдяки великому аграрному сектору країна має значні обсяги біомаси, що може зробити суттєвий внесок у сталий енергопостачання.

IKI в Україні

Масштаби екологічних збитків, завданих війною, наразі важко оцінити, зокрема тому, що деякі регіони залишаються тимчасово окупованими або є зонами активних бойових дій. Основні ризики пов’язані не лише з мінами, але й з екологічним забрудненням, спричиненим хімікатами, залишками боєприпасів і важкими металами — як для сільського господарства, так і для відбудови.

Початок повномасштабної агресії Російської Федерації у лютому 2022 року супроводжувався масованими авіаударами по всій країні та вторгненням сухопутних військ — що розширило зону бойових дій, які тривали на Донбасі з 2014 року. Спочатку робота Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI) була серйозно ускладнена. Втім, багато проєктів згодом змогли відновити діяльність — завдяки високій мотивації українських партнерів. Мета IKI також полягає в тому, щоб використати ці проєкти для сприяння «зеленій», кліматично дружній відбудові.

Проєкти IKI в Україні (станом на серпень 2025 року):

Двосторонні: 14 активних, 12 завершених
Регіональні: 3 активні, 7 завершених
Глобальні: 8 активних, 2 завершених

Міністерства-партнери IKI в Україні:

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України
Міністерство енергетики України
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України

Пріоритетні напрями роботи IKI в Україні

Україна та Німеччина мають тісну та давню співпрацю у сфері клімату та біорізноманіття. З 2008 року IKI підтримує Україну в її зусиллях щодо кліматичних дій, адаптації до наслідків зміни клімату, збереження та відновлення природних вуглецевих поглиначів і захисту біорізноманіття.

Основний акцент діяльності IKI в Україні зроблено на амбітній кліматичній політиці та скороченні викидів парникових газів. Зокрема, чинні проєкти IKI підтримують подальший розвиток українського НВВ та відповідних секторальних стратегій разом із їх реалізацією. У цьому контексті ключову роль відіграє зменшення енергоємності та підвищення енергоефективності.

У зв’язку з наслідками російської агресії проти України, портфель IKI дедалі більше орієнтується на потреби кліматично дружньої та стійкої відбудови, зокрема на децентралізовану відновлювану енергетику для відновлення систем енергопостачання й тепла. Водночас підтримується та прискорюється трансформація, сприятлива для клімату та біорізноманіття.

У зв’язку з цим окремі чинні проєкти й ініціативи отримують додаткове фінансування. У 2024 році було схвалено чотири проєкти на суму 34,5 млн євро.

Організації, що впроваджують проекти IKI

Наразі проекти, що реалізуються в Україні, виконують різні організації та установи. Наразі проекти, що фінансуються IKI за дорученням уряду Німеччини, реалізують в Україні наступні організації: