Дослідження про зелений аміак та добрива в Україні тепер доступне українською мовою

Проєкт H2-dip­lo — Дипломатія декарбонізації, що реалізується Deutsche Gesellschaft für Inter­na­tionale Zusam­me­nar­beit (GIZ) за дорученням Федерального міністерства закордонних справ Німеччини, представив українськомовну версію дослідження «Ланцюг створення вартості зеленого аміаку та добрив в Україні: попередня оцінка», результатаи якого було презентовано у грудні 2025 року. Це перша детальна робота, яка аналізує потенціал розвитку зеленого аміаку та добрив в українському контексті.

До повномасштабного вторгнення Україна щороку виробляла до 5 млн тонн азотних добрив, спираючись на потужні аміачні потужності та розвинений сільськогосподарський сектор. Сьогодні галузь зазнала значних збитків — станом на 2025 рік лише два з шести заводів продовжують працювати, а залежність від імпорту азотних добрив перевищила 60%. Водночас виробництво традиційних добрив становило значну частину промислового споживання газу та викидів CO₂, що підкреслює потребу в структурних змінах.

Дослідження показує, що ланцюг створення вартості зеленого аміаку та добрив має вагомий середньо- та довгостроковий потенціал для відновлення зеленої економіки України, продовольчої безпеки та інтеграції в європейські низьковуглецеві ринки. Серед ключових переваг України — один із найбільших потенціалів відновлюваної енергетики в Європі, наявна інфраструктура та сховища аміаку, а також географічна близькість до центрів попиту в ЄС.

Зелений аміак зараз коштує приблизно у 2–3 рази дорожче за сірий. Однак до середини 2030‑х років ціновий паритет стає реалістичним — за умови зростання цін на вуглець та доступу до пільгового фінансування. Зниження вартості відновлюваної електроенергії в Україні, зростання цін на вуглець у ЄС і перспектива вступу до Євросоюзу послідовно підвищують конкурентоспроможність країни.

Щодо використання зелених добрив, дослідження застерігає: широке і негайне впровадження ризикує знизити загальний урожай зерна. Натомість поетапне і цілеспрямоване використання  там, де існує реальна низьковуглецева премія,  може підвищити маржу фермерів і знизити викиди вздовж сільськогосподарського ланцюга створення вартості.

Серед ключових рекомендацій дослідження — пріоритет не мегапроєктам, а створенню сприятливих умов: надійний техніко-економічний аналіз, чіткі орієнтири та доступ до дешевшого капіталу. Інвестиції в навички та узгодження правил з ЄС, зокрема визначень, ціноутворення на вуглець та MRV допоможуть зеленому аміаку та добривам обслуговувати внутрішній попит і виходити на нові низьковуглецеві ринки. З підходом «спочатку внутрішній ринок» Україна може перейти від залежності від імпорту до сталого внутрішнього ринку зелених добрив, зміцнюючи продовольчу та енергетичну безпеку, при цьому експорт стає додатковою, а не домінуючою можливістю.

H2-dip­lo – Дипломатія декарбонізації — глобальна програма, що реалізується GIZ за дорученням Федерального міністерства закордонних справ Німеччини (AA) / «Просування готовності до Європейського зеленого курсу у країнах Східного партнерства» (PROGRESS) — регіональний проєкт, що фінансується Федеральним міністерством довкілля, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини (BMUKN) і впроваджується в Україні консорціумом організацій: Deutsche Gesellschaft für Inter­na­tionale Zusam­me­nar­beit (GIZ), Організація економічного співробітництва та розвитку OECD та ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”. Обидва проєкти є частиною Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI).

Завантажити дослідження українською можна тут: