Україна на COP30: кліматична політика, захист біорізноманіття, інклюзивність та рівність у кліматичній сфері

Під час Конференції ООН з питань зміни клімату COP30 у Белені, Бразилія, Україна представила 5 ключових тематичних блоків: ліси й біорізноманіття, кліматична політика України, шкода довкіллю через воєнні дії, продовольча безпека та зелене відновлення. 

Проєкт IKI Inter­face Ukraine долучився до висвітлення на 4 заходах пріоритетних для України кліматичних тем: розробки третього циклу національно визначених внесків (НВВ 3.0) та Довгострокової стратегії низьковуглецевого розвитку (LT-LEDS), рівності й інклюзивності у кліматичній сфері та синергії кліматичних і природоохоронних дій для створення стійкої, економічно розвиненої країни. Ці сфери кліматичної політики також є одними з основних напрямків діяльності проєкту IKI Inter­face Ukraine, що реалізується Deutsche Gesellschaft für Inter­na­tionale Zusam­me­nar­beit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства довкілля, захисту клімати, охорони природи та ядерної безпеки (BMUKN) в межах Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI). 

НВВ 3.0: кліматичні зобов’язання у країні, що бореться за існування

29 жовтня Україна ухвалила свій другий Національно визначений внесок (НВВ2) та визначила ціль скорочення викидів парникових газів більше ніж на 65% від рівня 1990 року до 2035 року. 

Другий НВВ, який Україна підготувала у рамках третього циклу НВВ (NDC 3.0) у 2025 році, став першим кліматичним зобов’язанням України в рамках Паризької угоди, що створюється в умовах повномасштабної війни. Він враховує руйнування інфраструктури, невизначеність у розвитку економіки і потреби зеленої відбудови, водночас зберігаючи курс на кліматичну нейтральність до 2050 року. 

У павільйоні України на COP30 відбулася високорівнева подія «НВВ 3.0 у дії: як перетворити зобов’язання на кліматичні результати», яку організували Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, проєкт IKI Inter­face Ukraine та Стокгольмський інститут навколишнього середовища. Захід зібрав представників урядів, провідних аналітичних центрів і міжнародних організацій, які працюють над новим поколінням кліматичних зобов’язань.

Дискусію відкрила Анніка Маркович зі Стокгольмського інституту навколишнього середовища (SEI), вона підкреслила важливість інтеграції результатів Глобального підбиття підсумків Паризької угоди та формування прозорих, підтримуваних інвесторами, шляхів зі скорочення викидів.

Українські експерти наголосили, що країна вперше поєднує у кліматичному плануванні три ключові виміри: втрати від війни, виклики відбудови та вимоги євроінтеграції. Формуючи новий НВВ, Україна закладає основу зеленого відновлення, заснованого на енергоефективності, розвитку відновлюваних джерел енергії, модернізованій промисловості та стійкій інфраструктурі.

Учасники підкреслили, що НВВ 3.0 має стати не декларативним документом, а практичним інструментом трансформації — з чіткими секторальними цілями та механізмами залучення громадськості. Міжнародні партнери відзначили незмінність кліматичних амбіцій України попри війну та підтвердили готовність поглиблювати співпрацю у моделюванні, політиці й фінансуванні.

Синергія клімату та біорізноманіття: другий ключовий акцент України на COP30

COP30, що відбулася у самому серці Амазонії, вперше так масштабно зосередилась на взаємодії між кліматом і біорізноманіттям у межах Конвенції про біологічне різноманіття (CBD) та Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC). В межах цієї теми проєкт IKI Inter­face Ukraine та Oxford Net Zero організували захід «Синергія заради стійкості: інтегрований шлях до досягнення кліматичних цілей і збереження біорізноманіття в Україні та за її межами». 

У заході взяли участь представники української влади, міжнародні експерти та науковці у сфері зміни клімату та біорізноманіття. Обговорення продемонструвавало, як війна посилює кліматичну кризу та втрату біорізноманіття. Війна створює загрозу біорізноманіттю через території потенційно забруднені мінами — їх площа в Україні сягає 139 000 км², та економічний спад, що підриває впровадження кліматичних дій.

Досвід України демонструє, що одночасне вирішення цих викликів створює потужний ефект для забезпечення стійкості. Відновлення пошкоджених екосистем, захист природних водно-болотних угідь, впровадження кліматично сталого сільського господарства, розмінування та відновлення лісів — усі ці дії одночасно слугують як попередженню та подоланню негативних наслідків зміни клімату, так і природі.

Представники проєкту IKI Inter­face Ukraine наголосили, що Україна вперше вибудовує цілісну рамку, яка поєднує Національний план з енергетики та клімату, оновлений НВВ та проєкт Національної стратегії збереження біорізноманіття і плану дій (NBSAP).Такий підхід дозволяє виконувати як Паризьку угоду, так і Цілі Глобальної рамки з біорізноманіття (GBF), що робить Україну одним із лідерів та подає приклад країнам, які одночасно переживають виклики збройного конфлікту і відбудову.

НВВ2 та LT-LEDS: координація підходів для стійкої трансформації

Окремою темою дискусії в українському павільйоні на COP30 стала узгодженість двох ключових стратегічних кліматичних документів в Україні — Другого Національно визначеного внеску (НВВ2) та оновленої Довгострокової стратегії низьковуглецевого розвитку (LT-LEDS). Цій темі був присвячений окремий захід «Від бачення до дій: узгодження НВВ та LT-LEDS України для досягнення кліматично стійкої та низьковуглецевої трансформації», який організувало Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України спільно з ПРООН в Україні та проєктом IKI Inter­face Ukraine.

У заході взяли участь Павло Карташов, заступник Міністра економіки України, Олег Бондаренко, голова комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, Нурі Озбагатлі, спеціаліст з питань зміни клімату у Європі та Центральній Азії Програми розвитку ООН (UNDP). Також в дискусії взяли участь українські експерти Інституту економіки та прогнозування НАН України: Роман Подолець, Олександр Дячук та Галина Трипольська.

Учасники заходу представили підходи до формування ефективної кліматичної політики, законодавчі засади її імплементації, результати моделювання, що лежать в основі НВВ2, Дворічного звіту з прозорості (BTR) та LT-LEDS, а також механізми забезпечення узгодженості між документами — від уніфікованих методологій до застосування підходу залучення всього суспільства (whole-of-soci­ety approach).

Окрему увагу було приділено викликам планування в умовах війни та ролі адаптації до зміни клімату у забезпеченні сталого відновлення України та наближенні до стандартів ЄС.

Зелене відновлення України: роль жінок, молоді та ветеранів

Попри повномасштабну війну, Україна активно відновлює та трансформує економіку, прискорюючи відновлення енергетичної інфраструктури, масштабне впровадження відновлюваних джерел енергії та інтеграцію з Європейським зеленим курсом. У цьому процесі критично важлива роль людей — тих, хто проєктує, фінансує, будує, експлуатує та управляє новими системами. 

Питання рівності та інклюзивності у кліматичній сфері стало темою дискусії «Жінки-лідери: формування стійкої робочої сили та лідерства у майбутньому енергетики та клімату України», яку організувало Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України спільно з ПРООН в Україні та проєктом IKI Inter­face Ukraine. Під час події учасники обговорили не тільки питання забезпечення рівних можливостей для жінок у «зелених» секторах економіки, але й підтримки ветеранів та молоді, а також впровадження гендерно чутливої та інклюзивної кліматичної політики. У заході взяли представники українського парламенту, експерти та експертки у сфері клімату, а також представник молоді. 

Спікери презентували законодавчі та практичні підходи, результати досліджень соціально-економічного впливу проєкту LT-LEDS 2050, а також механізми залучення всіх верств суспільства до прийняття рішень та розвитку їхнього потенціалу.

Особливу увагу в дискусії було приділено крокам для забезпечення гендерної рівності та активній участі молоді у кліматичній політиці та відновленні, а також необхідності врахування як економічних, так і неекономічних втрат від зміни клімату. Цей підхід перетворює кліматичну політику на справедливий та ефективний інструмент, що забезпечуватиме стале відновлення України, економічну безпеку та соціальну стабільність у довгостроковій перспективі.

Україна як приклад для світу

Підсумовуючи дискусії, учасники відзначили: досвід України показує, що навіть у найважчих умовах можливо будувати комплексну кліматичну політику, яка підтримує відновлення економіки та довкілля та сприяє розвитку людського капіталу. Український шлях демонструє, що природосфокусовані рішення, цифровий моніторинг, широке залучення стейкхолдерів і міжнародна підтримка створюють реальні можливості для сталогорозвитку та відновлення економіки навіть за умов війни та загроз зміни клімату.

Україна пропонує світу не лише технічні рішення — а модель надії, де після руйнування можливе відродження, а зелена відбудова стає ключем до безпечного, інклюзивного, екологічно збалансованого майбутнього.

Український павільйон на СОР30 було організовано за підтрики проєкту PAABS. PAABS розшифровується як «Підтримка України в імплементації Паризької угоди та адаптації до впливу зміни клімату в Чорноморському регіоні».

Заходи організовано за ініціативи Міністерствa економіки, довкілля та сільського господарства України за підтримки проєкту IKI Inter­face Ukraine, Стокгольмського інституту навколишнього середовища, Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Oxford Net Zero. Проєкт «IKI Inter­face: Підтримка України на шляху до амбітної та інтегрованої кліматичної політики (GreenUkraine)» реалізується Deutsche Gesellschaft für Inter­na­tionale Zusam­me­nar­beit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства довкілля, охорони природи, ядерної безпеки та захисту прав споживачів (BMUKN) в межах Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI).