27 жовтня в Рівному ГО “Екоклуб” оголосив переможців конкурсу найкращих рішень українських громад з адаптації до зміни клімату. З 51 заявки понад 2 500 людей у відкритому голосуванні обрали трьох:
Торфовище “Білогорща”, м. Львів. Колись тут добували торф, а тепер болоту повертають його водний режим та рослини, щоб зупинити підземні пожежі і відновити природний стан території. Уже цього літа, завдяки проробленій роботі та попри посуху, торфовище, не загорілося, навідміну від сусіднього, на якому, як і щоліта, виникали пожежі. “Білогорща” знаходиться у межах міста, це чудове місце для спостереження за птахами, рослинами та тваринами. Проєкт з його відновлення втілює Управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради.
Болото “Заливки”, Розточчя (Львівська область). Цю водойму також колись осушили для видобутку торфу, і тут так само траплялися пожежі, від яких стражала і природа, і місцеві жителі. З 2016 року екологи розпочали проєкт з повернення “Заливкам” води. Ті самі канали, якими колись осушували болото, тепер утримують воду. У заповіднику не можна працювати технікою, тому дубові загати для цього будували вручну. Сьогодні пожежі припинилися, на болото повертаються рослини, які ростуть лише на вологих ґрунтах. Люди, які спочатку були проти створення заповідника на цих землях через обмеження у господарській діяльності (наприклад, заборону косіння трави, збору журавлини), одразу відчули користь від відновлення болота та тепер підтримують справу. Проєкт втілює громадська екологічна асоціація “Природа Розточчя”.
Посібник “Дерева майбутнього для Центральної України”, Полтава. Полтавські фахівці склали посібник про породи дерев, які витримають спеку й посуху через кілька десятиліть. За словами авторів, дерево – це довгий експеримент: посаджене сьогодні, воно має рости в кліматі, якого ще немає. Серед рекомендованих авторами видів дерев майбутнього платани, липи європейські, каштани червоні, сфофори японські та інші. Рекомендації посібника будуть корисними для кліматичних умов міст Центральної України. Його розробили Анна та Кирило Мартинови, Максим Макуха, керівник КП “Декоративні культури” м. Полтава.
Кожен переможець отримає 80 000 гривень на розвиток своєї ініціативи.
Також під час заходу спеціальними нагородами відзначили проєкт “Регенеративне виноградарство Причорномор’я: адаптація до зміни клімату через відновлення ґрунтів, біорізноманіття та природоорієнтовані рішення”. Генштаб Збройних Сил України в особі старшого офіцера Центрального управління цивільно-військового співробітництва Юрія Трачука нагородив цей проєкт за внесок у відновлення довкілля від збитків, завданих війною – виноградники розбивають на розмінованих землях Миколаївщини. Георгій Молчанов разом із місцевими виноградарями впроваджують принципи регенеративного землеробства на розмінованих ділянках, відновлюють екосистеми та вирощують технічні сорти винограду.
Іншу спеціальну відзнаку від організаторів конкурсу отримала Світлана Краковська, кліматологиня, метеорологиня, ключова експертка з прикладної кліматології ТОВ “Ежіс Україна” за білу книгу “Адаптація до зміни клімату на регіональному рівні: інноваційні підходи в Україні”. Це уніфікована методика для регіональних стратегій адаптації до зміни клімату трьох пілотних областей: Львівської, Івано-Франківської та Миколаївської. Її можна масштабувати на інші області, на всю країну та рівень міст. Вона враховує понад 30 параметрів температури, вітру й зволоження та оцінює вразливість різних секторів економіки до кінця століття, містить перелік необхідних адаптаційних заходів. Наприклад, для Львівщини у публікації передбачили 168 заходів на 273,7 млн євро, для Миколаївщини 171 заходів на 155,7 млн євро, для Івано-Франківщини 158 заходів на 152,65 млн євро.
Усі згадані рішення можуть використати інші громади. Проєкти переможців та фіналістів ми зібрали на сайті (посиланнянасайтадаптери). Не всі рішення потребують значних фінансових вкладень. Іноді жителям громади достатньо переглянути звичні підходи до догляду за природними територіями та міським простором
Екоклуб дякує усім фіналістам, експертам, гостям і партнерам, які долучилися до події в Рівному, зокрема товариству німецького співробітництва GIZ Ukraine: Energy and Climate та чеському екологічному фонду “Партнерство”, Українській кліматичній мережі за підтримку конкурсу та розвиток напряму адаптації до зміни клімату в Україні.
Трохи коротша версія:
Як врятувати болота від пожеж і які дерева садити для майбутнього: оголосили переможців Adapterra UA 2026
27 жовтня в Рівному Екоклуб оголосив трьох переможців конкурсу найкращих рішень громад з адаптації до зміни клімату. З 51 заявки їх обрали понад 2 500 людей у відкритому голосуванні:
Торфовище «Білогорща», Львів. Колись тут добували торф, а тепер болоту повертають воду й болотні рослини, щоб зупинити підземні пожежі й відновити природний стан території. Результат помітний уже цього літа: попри посуху, торфовище не загорілося, на відміну від сусіднього, де пожежі виникають щоліта. «Білогорща» розташована в межах міста, тож тут можна спостерігати за птахами, рослинами й тваринами. Проєкт втілює Управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради.
Болото «Заливки», Розточчя, Львівська область. Колись болото осушили, торф щоліта загорявся, ці пожежі шкодили і природі, й людям. З 2016 року екологи повертають воду: ті самі канали, якими болото осушували, тепер її утримують. У заповіднику не можна працювати технікою, тому дубові загати будували вручну. Пожежі припинилися, а на болото повертаються рослини, що ростуть лише на вологих ґрунтах. Місцеві жителі, які спочатку були проти заповідника через обмеження (наприклад, заборону косити траву й збирати журавлину), відчули користь від відновлення й тепер підтримують справу. Проєкт втілює асоціація «Природа Розточчя».
Посібник «Дерева майбутнього для Центральної України», Полтава. Полтавські фахівці склали посібник про породи, які витримають спеку й посуху через кілька десятиліть. За словами авторів, дерево це довгий експеримент: посаджене сьогодні, воно має рости в кліматі, якого ще немає. Серед рекомендованих порід платани, липи європейські, каштани червоні та софори японські. Посібник розробили Анна й Кирило Мартинови та Максим Макуха з КП «Декоративні культури».
Спеціальні відзнаки отримали:
- проєкт «Регенеративне виноградарство Причорномор’я»: Генштаб ЗСУ відзначив виноградники на розмінованих землях Миколаївщини;
- біла книга Світлани Краковської (Egis Ukraine) з методикою адаптації до зміни клімату для трьох областей: Львівської, Івано-Франківської та Миколаївської.
Усі рішення можна знайти на сайті https://adapterra.org.ua/ та використати у інших громадах. Частина з них не потребують великих коштів: іноді громадам достатньо змінити звичні підходи до догляду за природою й містом.
Громадська організація “Екоклуб” член консорціуму PAABS. PAABS фінансується Федеральним міністерством довкілля, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини (BMUKN) в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI), проєкт підтримується та координується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. PAABS розшифровується як «Підтримка України в імплементації Паризької угоди та адаптації до впливу зміни клімату в Чорноморському регіоні».
Конкурс також відбувся за підтримки чеського фонду «Партнерство» (Nadace Partnerství) та Української кліматичної мережі, які сприяють розвитку адаптації до зміни клімату в Україні.
