Декарбонізація в дії: українські експерти ознайомилися з досвідом Німеччини

Як працює система торгівлі квотами на викиди парникових газів у країні, яка вже понад 30 років розвиває кліматичну політику? Які рішення дозволяють підприємствам залишатися конкурентоспроможними, одночасно скорочуючи викиди парникових газів? І як державна політика стимулює промисловість інвестувати у декарбонізацію? 

Саме на ці питання шукала відповіді українська міжвідомча делегація, до складу якої увійшли представники Оператора газотранспортної системи України, компанії «Інтерпайп», Національного центру інвентаризації викидів парникових газів, НАК «Нафтогаз України» та Секретаріату Кабінету Міністрів України. Навчальний візит до Німеччини був організований проєктом GIZ «Підтримка впровадження схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) в Україні», який фінансується Федеральним міністерством навколишнього середовища, охорони природи та захисту клімату Німеччини (BMUKN) у межах Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI). 

Міжвідомчий склад делегації створив підґрунтя для обговорення практичних аспектів впровадження торгівлі квотами на викиди парникових газів з урахуванням вимог державної політики, а також потреб промисловості та енергетичного сектору. 

Протягом 22–24 червня українська делегація відвідала енергетичні та промислові підприємства федеральної землі Північний Рейн–Вестфалія та взяла участь в експертних дискусіях, присвячених функціонуванню Європейської системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (EU ETS), механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), систем моніторингу, звітності та верифікації викидів (MRV), а також практичним підходам до декарбонізації енергоємних галузей промисловості. 

Європейська система торгівлі квотами на викиди: від політики до практичного впровадження 

Першим пунктом програми стало відвідування газової електростанції Tri­anel GmbH у місті Гамм, де учасники ознайомилися з тим, як EU ETS впливає на сучасний електроенергетичний сектор. 

Експерти підприємства пояснили взаємозв’язок між цінами на природний газ, вартістю квот на викиди CO₂ та ціноутворенням на ринку електроенергії. Окрему увагу було приділено ключовій ролі балансуючих потужностей в інтеграції відновлюваних джерел енергії, а також впливу кліматичних цілей Європейського Союзу на довгострокові інвестиційні рішення енергетичних компаній. 

Учасники також ознайомилися з підходами до модернізації виробничих потужностей відповідно до вимог Найкращих доступних технологій і методів управління (НДТМ/BAT), впровадженням систем безперервного моніторингу викидів та їх інтеграцією у сучасні підходи до запобігання промисловому забрудненню й видачі інтегрованих довкіллєвих дозволів. 

Практичний досвід цементної галузі: як працює звітність у рамках EU ETS 

Наступного дня, 23 червня, делегація відвідала цементне підприємство Spen­ner GmbH & Co. KG — одного з провідних виробників цементу в Німеччині, який послідовно реалізує корпоративну стратегію досягнення кліматичної нейтральності до 2045 року. 

Під час візиту українські експерти детально ознайомилися з повним циклом моніторингу, звітності та верифікації викидів (MRV) — від збору первинних даних до подання звітності компетентному органу Німеччини через спеціалізовану електронну платформу. 

Особливий інтерес викликали практичні приклади визначення викидів CO₂ на основі реальних виробничих даних підприємства, типові помилки операторів під час розрахунку вмісту вуглецю у сировині та продукції, а також вимоги до вимірювального обладнання. 

Окремий блок був присвячений використанню альтернативних видів палива, застосуванню сталої біомаси, сертифікованої за міжнародними схемами Sus­tain­able Bio­mass Pro­gram (SBP) та Sus­tain­able Resources Ver­i­fi­ca­tion Scheme (SURE), а також стратегічній ролі циркулярної економіки  та управління відходами у скороченні викидів парникових газів. 

CBAM і майбутнє українського експорту 

Третій день навчального візиту розпочався із сесії, яку провів німецький верифікатор Райнер Вінтер. 

Експерт представив детальний огляд розвитку EU ETS, розповів про чотири етапи її функціонування, принципи безоплатного розподілу квот, механізми запобігання витоку вуглецю (car­bon leak­age), а також застосування галузевих bench­mark-показників. 

Особливу увагу було приділено механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який уже сьогодні суттєво впливає на українських експортерів продукції до Європейського Союзу. Учасники розглянули практичні аспекти його функціонування, взаємозв’язок із системою торгівлі квотами на викиди парникових газів та очікувані зміни після завершення перехідного періоду. 

ThyssenKrupp: приклад масштабної декарбонізації важкої промисловості 

Завершальним етапом навчального візиту стало відвідування металургійного комплексу ThyssenK­rupp AG — одного з найбільших виробників сталі в Європі, виробничі потужності якого займають територію, що перевищує площу князівства Монако. 

Представники компанії презентували масштабну програму декарбонізації, спрямовану на досягнення кліматичної нейтральності до 2045 року. Ключовим елементом цієї трансформації є будівництво нового виробничого комплексу, розпочате у 2024 році, який працюватиме на водні та електроенергії з відновлюваних джерел замість традиційного використання вугілля. Введення нового виробництва в експлуатацію заплановано на 2027–2028 роки залежно від економічної ситуації. 

Окрему увагу учасників привернула фінансова модель реалізації проєкту. Прямі інвестиції у будівництво нового комплексу становлять близько 3 млрд євро, тоді як прогнозовані операційні витрати оцінюються майже у 30 млрд євро. Проєкт отримав 2 млрд євро державної грантової підтримки: 70% фінансування надано з федерального бюджету Німеччини, ще 30% — з бюджету федеральної землі Північний Рейн — Вестфалія. Надання цієї підтримки було погоджене Європейською Комісією відповідно до правил державної допомоги ЄС для Програми «Важливі проєкти, що становлять спільний європейський інтерес (IPCEI), які спрямовані на прискорення декарбонізації стратегічних галузей промисловості. 

Досвід ThyssenK­rupp AG продемонстрував, що перехід до низьковуглецевого виробництва потребує комплексного підходу, який поєднує інноваційні технології, послідовну державну політику, стабільні механізми фінансування та значні інвестиції у модернізацію промисловості. Для України цей приклад є особливо цінним у контексті підготовки до впровадження торгівлі квотами на викиди парникових газів, адже демонструє, як ринкові кліматичні механізми можуть ефективно поєднуватися з державними інструментами підтримки для прискорення декарбонізації промислового сектору. 

Практичний досвід для українських реформ 

Навчальний візит дав українським фахівцям можливість ознайомитися з практичним застосуванням європейського кліматичного законодавства безпосередньо на підприємствах, які вже багато років працюють в умовах Європейської системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (EU ETS). 

Водночас знайомство з реальними прикладами декарбонізації засвідчило, що торгівля квотами на викиди парникових газів є не лише інструментом кліматичної політики. Вона також стимулює модернізацію промисловості, впровадження інновацій та підвищення конкурентоспроможності підприємств. 

Для української міжвідомчої команди цей навчальний візит став можливістю не лише отримати практичне розуміння того, як функціонує торгівля квотами на викиди парникових газів у країнах Європейського Союзу, а й налагодити професійний діалог із представниками німецької промисловості та експертної спільноти. Отриманий досвід сприятиме подальшому вдосконаленню систем моніторингу, звітності та верифікації, розвитку нормативно-правової бази та впровадженню ринкових кліматичних механізмів відповідно до законодавства Європейського Союзу.