28–29 квітня 2026 року в Берліні відбувся дводенний воркшоп «Підтримка зеленого відновлення та стійкості України на шляху до вступу в ЄС». Захід був організований проєктом IKI Interface Ukraine від імені Федерального міністерства довкілля, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини (BMUKN) у межах Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI). У воркшопі взяли участь понад 120 учасників, серед яких представники урядів України, Німеччини та Європейського Союзу, експерти, представники проєктів IKI та організацій-виконавців.
Докторка Гайке Генн, Генеральна директорка директорату «Міжнародна кліматична політика», BMUKN, підтвердила незмінну підтримку Німеччини у відновленні України, зазначивши:
Підтримка України є одним із ключових пріоритетів уряду Німеччини. Агресивна війна Росії спричиняє масштабні економічні, людські та екологічні втрати. Саме тому наша підтримка спрямована на майбутнє України в Європі — майбутнє, яке є сталим, мирним, економічно сильним і гармонійним із природою.
Під час воркшопу учасники обговорили, як реформи, узгоджені з вимогами ЄС, зелене відновлення, що ґрунтується на розвитку сталої інфраструктури та зелених інвестицій, а також посилення інституційної співпраці можуть сприяти зміцненню стійкості України, закласти основу для її зеленого відновлення та підтримати просування країни на шляху до членства в ЄС і довгострокової економічної стійкості.
У межах заходу також відбулися двосторонні зустрічі між представниками урядів України та Німеччини, присвячені узгодженню спільних пріоритетів і визначенню подальших кроків співпраці у сферах кліматичної політики, охорони довкілля та збереження біорізноманіття.
Через Міжнародну кліматичну ініціативу (IKI) BMUKN підтримує Україну у питаннях зеленого відновлення, стійкої відбудови та наближення до стандартів Європейського Союзу. Зокрема, від імені Федерального уряду Німеччини, IKI сприяє комплексному впровадженню кліматичної, екологічної політики та політики у сфері біорізноманіття. Це охоплює підтримку реалізації Національно визначеного внеску (НВВ), впровадження системи торгівлі викидами, підготовку до механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), реформування податку на викиди вуглецю, адаптацію до зміни клімату та збереження біорізноманіття. Крім того, підтримка BMUKN через IKI спрямована на посилення енергетичної стійкості шляхом підвищення енергоефективності, розвитку відновлюваних джерел енергії, зеленого фінансування та інших ключових напрямів зеленого відновлення України.
З українського боку основний акцент зроблено на синхронізації цих процесів із європейськими стандартами. Заступник Міністра економіки України Олександр Краснолуцький зазначив:
Такі воркшопи дають можливість уряду, міжнародним партнерам і громадськості поспілкуватися, обговорити нагальні теми, визначити пріоритети та рухатися спільно. Адже ми чуємо різні думки, бачимо різні погляди на одну й ту саму проблематику, і важливо знайти ту середину, яка дасть можливість рухатися в правильному напрямку. А напрямок України — це європейська інтеграція.
Зелене відновлення України та європейська інтеграція: розвиток кліматичної, екологічної політики, політики у сфері біорізноманіття та енергетичної стійкості
Відновлення та відбудова України нерозривно пов’язані з її шляхом до членства в Європейському Союзі. Відбудова інфраструктури, промисловості, громад і державних інституцій відповідно до європейських стандартів створює можливості не лише для відновлення країни, а й для її довгострокової економічної модернізації та зміцнення стійкості. Побудова зеленої економіки майбутнього потребує ефективного кліматичного врядування, належного управління у сфері біорізноманіття, стратегічного планування та комплексної кліматичної й екологічної політики, узгодженої з цілями ЄС.
Однією з ключових віх розвитку кліматичної політики України стало ухвалення 29 жовтня 2025 року другого Національно визначеного внеску України (НВВ-2035) до Паризької угоди, який передбачає скорочення викидів парникових газів більш ніж на 65% до 2035 року порівняно з рівнем 1990 року.
Документ відображає вплив війни на економіку України, зокрема пошкодження інфраструктури, обмежені можливості моніторингу викидів та ширші економічні виклики. Водночас він визначає ключові шляхи декарбонізації та закладає основу для зеленого відновлення країни й досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.
Наразі триває детальне планування реалізації другого Національно визначеного внеску України (НВВ-2035), включаючи перегляд і узгодження цілей, політик та заходів у межах Національного плану з енергетики та клімату (НПЕК).
Німеччина та Європейський Союз підтвердили свою готовність і надалі підтримувати Україну у розбудові сучасної, стійкої та орієнтованої на майбутнє економіки, заснованої на європейських цінностях і стандартах.
Серед ключових пріоритетів співпраці:
— реалізація НВВ-2035;
— перегляд НПЕК відповідно до оновлених кліматичних цілей;
— ухвалення Довгострокової стратегії низьковуглецевого розвитку (LT-LEDS);
— гармонізація законодавства зі стандартами Європейського Союзу.
Синергія між НВВ, НПЕК та Довгостроковою стратегією низьковуглецевого розвитку формує основу для скоординованих дій держави на шляху до досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.
Докторка Гайке Генн, Генеральна директорка директорату «Міжнародна кліматична політика», (BMUKN), наголосила на незмінній підтримці Німеччиною кліматичних амбіцій України:
Для нас визначальним орієнтиром є кліматична політика України та її реагування на виклики зміни клімату. Україна є справді амбітним партнером, і ми готові повністю підтримувати ці амбіції. Саме тому наша співпраця охоплює широкий спектр напрямів — від розробки системи торгівлі викидами до впровадження заходів з енергоефективності та розвитку відновлюваних джерел енергії.
Окрему увагу під час воркшопу було приділено енергетичному сектору як одному з ключових елементів зеленої трансформації та європейської інтеграції України. Учасники наголосили, що енергетична стійкість, декарбонізація та гармонізація кліматичної й енергетичної політики з вимогами ЄС є необхідними передумовами сталого відновлення країни. Одним із ключових стратегічних документів у цьому процесі визначено Національний план з енергетики та клімату (НПЕК), який окреслює основні пріоритети відновлення та декарбонізації.
Актуальність цих завдань посилюється масштабними наслідками повномасштабної війни Росії проти України. Енергетичний сектор залишається одним із найбільш постраждалих. За оцінкою Світового банку (RDNA4, лютий 2025 року), загальний обсяг прямих збитків перевищив 195 млрд доларів США (166 млрд євро), при цьому житловий фонд, транспортна та енергетична інфраструктура зазнали найбільших руйнувань.
У межах IKI BMUKN підтримує Україну, зокрема, у таких напрямах:
— розвиток відновлюваних джерел енергії;
— підвищення енергоефективності;
— розвиток механізмів ціноутворення на викиди вуглецю та ринкових інструментів, зокрема запровадження національної
— системи торгівлі викидами, реформування податку на викиди CO₂ та підготовка до впровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM).
Водночас учасники воркшопу наголосили, що зелене відновлення України та її просування на шляху до членства в ЄС неможливі без інтеграції питань збереження біорізноманіття у процеси відбудови та формування державної політики.
За словами заступника Міністра економіки України Олександра Краснолуцького, Україна активно формує нормативну та практичну основу для зеленого переходу:
Наразі Україна працює над запуском механізмів, передбачених статтею 6 Паризької угоди, створенням системи торгівлі викидами та реалізацією оновленого Національно визначеного внеску (НВВ-2035). Серед пріоритетів також залишається збереження біорізноманіття, зокрема розробка стратегії його охорони, включаючи розвиток природно-заповідного фонду. В умовах війни надзвичайно важливо відновлювати природу, враховуючи сучасні виклики.
Повномасштабне вторгнення Росії завдало значної шкоди не лише містам і людям, а й екосистемам України, що робить питання збереження біорізноманіття особливо актуальним. Саме тому ця тема стала одним із ключових напрямів воркшопу як невід’ємна складова зеленого відновлення та європейської інтеграції України.
Серед основних тем обговорення були розробка Національної стратегії та плану дій зі збереження біорізноманіття (NBSAP), підготовка до 17‑ї Конференції Сторін Конвенції про біологічне різноманіття (CBD COP17), а також реалізація Куньмінсько-Монреальської глобальної рамкової програми з біорізноманіття, яка стала основою для розроблення української НСПДБ.
Національну стратегію та план дій зі збереження біорізноманіття було схвалено Кабінетом Міністрів України у червні 2026 року та офіційно оприлюднено 15 липня 2026 року. Стратегія супроводжується планом заходів, реалізацію окремих із яких підтримують проєкти IKI.
Окрему увагу під час воркшопу було приділено гармонізації політики України у сфері біорізноманіття з європейськими стандартами та зобов’язаннями у межах процесу європейської інтеграції. НСПДБ узгоджена з рішеннями Конвенції про біологічне різноманіття та вимогами Європейського Союзу і має стати основою для формування довгострокової державної політики у сфері охорони біорізноманіття.
Документ також враховує вимоги європейської інтеграції в межах переговорного розділу 27 «Довкілля та зміна клімату», зокрема положення Оселищної та Пташиної директив ЄС, а також інших ключових актів законодавства ЄС у сфері збереження біорізноманіття. Відповідні заходи інтегровані до Плану заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, затвердженого Кабінетом Міністрів України 1 квітня 2026 року.
Довідково: про воркшоп IKI Interface Ukraine 2026
Щорічний воркшоп IKI Interface організовується з метою сприяння діалогу між Україною та Німеччиною, а також проєктами IKI в Україні, та обміну думками з актуальних тем у сферах клімату та біорізноманіття. Цьогорічна зустріч зібрала 18 організацій-виконавців, відкривши унікальні можливості для мережування серед установ, залучених до реалізації двосторонніх, регіональних та глобальних проєктів IKI в Україні.
Ці два дні продемонстрували важливість багаторівневої взаємодії — від міжурядового діалогу між Україною та Німеччиною до практичної роботи проєктів IKI на місцях. Саме завдяки такій співпраці ми не лише обмінюємося досвідом, а й поступово формуємо більш узгоджені та ефективні рішення. Важливо, що ця робота вже дає відчутні результати. Така злагоджена взаємодія наближає нас до спільної мети — зеленої, відновленої та стійкої України, — підсумував результати дводенного воркшопу Габріель Зауер, директор проєкту IKI Interface Ukraine.
Воркшоп був проведений у межах проєкту «Підтримка України на шляху до амбітної та інтегрованої кліматичної політики (GreenUkraine)». Проєкт реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) за дорученням Федерального міністерства довкілля, охорони природи, захисту клімату та ядерної безпеки Німеччини (BMUKN) в межах Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI) та у співпраці з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України.
