21 травня 2025 року Міжнародний бізнес-форум «Візія України 2030» відбувся у місті Києві. Захід зібрав експертів, представників влади, бізнесу та міжнародних організацій для обговорення довгострокових сценаріїв розвитку України в умовах повномасштабної війни, зміни клімату та глобальних економічних викликів.
Форум організовано компанією Crowe Mikhailenko у співпраці з регіональним проєктом «Підготовка країн Східного партнерства до Європейського зеленого курсу» (PROGRESS), який реалізується в Україні консорціумом організацій у складі Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH (GIZ).
Учасники обговорили ключові напрями повоєнного розвитку України — зокрема, зелену трансформацію, адаптацію до зміни клімату та інтеграцію до ринку ЄС. У цьому контексті важливим акцентом стало оновлення політичної структури в Німеччині, зокрема — розширення мандату міністерства, що відповідає за екологічну політику.
Про це у своєму зверненні повідомила Єва Крахт, генеральна директорка з міжнародної та європейської політики Федерального міністерства захисту довкілля Німеччини:
«Після формування нового уряду ми повернули кліматичну політику до мандату нашого міністерства — тепер це Міністерство довкілля, кліматичних дій, охорони природи та ядерної безпеки. І ми знову будемо співпрацювати з вами з питань клімату як Міністерство довкілля. Ми маємо нового міністра — його звати Карстен Шнайдер. Він виріс у східній частині Німеччини й має великий інтерес до наших східних сусідів. Ми переконані: включення кліматичних дій і захисту довкілля у процес відбудови з самого початку є надзвичайно важливим».
На форумі також виступила Івоунн Лінденлауб, керівниця управління Східної Європи, Центральної Азії, Африки та Близького Сходу того ж міністерства. Вона повідомила про подальший розвиток ініціативи «Платформа зеленої відбудови», започаткованої у 2024 році в Берліні під час Конференції з відновлення України спільно з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України.
«Це не про відновлення “як було”, це — про сучасний і сталий розвиток з орієнтацією на ринок ЄС і майбутнє членство України», — заявила Лінденлауб.
Ці слова підкреслюють важливість інтеграції екологічних аспектів у процес відновлення та розвитку України, а також необхідність міжнародної співпраці для досягнення сталого майбутнього.
Особливу увагу на форумі було приділено адаптації сільського господарства до зміни клімату. За словами Мартіни Кольб, директорки програми PROGRESS, Україна є критично важливим аграрним експортером на глобальному ринку, тому модернізація агросектору — необхідна складова сталого розвитку.
За словами Мартіни Кольб, директорки програми PROGRESS, Україна є критично важливим аграрним експортером на глобальному ринку, тому модернізація агросектору — необхідна складова сталого розвитку.
«Майбутнє дітей України справді залежить від адаптованого сільського господарства. Зміна клімату вже відбувається — це не питання майбутнього, а сучасного виклику», — заявила вона.
За її словами, проєкт PROGRESS спільно з українськими міністерствами працює над аналізом кліматичних ризиків у тваринництві та садівництві, досліджує можливості впровадження інноваційних рішень — таких як розумне зрошення, управління водними ресурсами, адаптація сільськогосподарських культур та використання штучного інтелекту.
«Ми підтримуємо аналіз кліматичних ризиків у садівництві та тваринництві, розглядаємо можливості впровадження інноваційних рішень, зокрема — систем розумного зрошення, управління водними ресурсами, адаптації культур та штучного інтелекту».
Під час сесій обговорювалися не лише виклики, а й практичні можливості для переходу до нової моделі зростання. Як наголосив старший програмний менеджер ОЕСР Кшиштоф Міхалак:
«Післявоєнне відновлення України — це шанс не просто відбудувати, а трансформувати країну в сучасну, стійку та зелену економіку. Це — вікно можливостей, як те, що відкрили для себе країни Центральної Європи після падіння Берлінського муру.»
Про необхідність поєднувати економічну ефективність з екологічною відповідальністю говорила також Оксана Осьмачко, заступниця міністра аграрної політики та продовльства України.
У відповідь на поширене серед бізнесу запитання щодо доцільності інвестування у зелені технології, вона зауважила:
«Запитання дуже складне: чи варто інвестувати в зелені технології, розвивати зелений напрямок в аграрному секторі? Це пошук балансу між розвитком агросектору і Зеленим курсом — і завдання не тільки для нашої країни. Але сьогодні дійсно бізнесмени цікавляться: чому саме зелене відновлення? Адже є інвестиції з вищою прибутковістю. Наше завдання — пояснити, чому варто інвестувати в адаптацію до кліматичних змін і збереження довкілля.»
Окрема дискусія стосувалася ролі зеленої енергетики у відновленні України. Як підкреслила Еліз Віж’є, заступниця директорки програми GIZ «Зелене відновлення енергетичного сектору України», повномасштабна війна та зміна клімату — це не дві окремі проблеми, а спільне завдання, що потребує інтегрованої відповіді.
«Росія— це загроза номер один для України та її народу. Але є й друга битва — це кліматичні зміни. І ці дві загрози роблять зелену трансформацію для України надзвичайно важливою», — зазначила вона.«Це не дві окремі цілі — це одна мета: зелена реконструкція та енергетичний перехід, які водночас підтримують курс України на вступ до ЄС», — наголосила Еліз Віж’є.
Більшість учасників форуму зійшлися на головному: інтеграція кліматичних рішень у відбудову — це невід’ємна частина економічної та енергетичної стратегії України. І саме зараз формується запит на практичну реалізацію цих підходів.
Регіональний проєкт «Підготовка країн Східного партнерства до Європейського зеленого курсу» (PROGRESS) фінансується Міжнародною кліматичною ініціативою (IKI) Федерального уряду Німеччини та реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH у партнерстві з Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Регіональним екологічним центром Кавказу (РЕЦ), представництвом Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) в Молдові та Державною установою «Інститут економіки та прогнозування Національної Академії Наук України» (ІЕП).
