Регіональні стратегії адаптації до зміни клімату не просто технічні документи — це важливі інструменти для побудови безпечнішого та стійкішого майбутнього для громад, які вже глибоко постраждали від війни.
У місцях, де було зруйновано житло, інфраструктуру та звичний уклад життя, недостатньо просто відбудувати те, що було. Ці громади стикаються з подвійним тягарем: наслідками війни та зростаючими кліматичними загрозами — від посух і аномальної спеки до повеней, буревіїв і дефіциту води. Саме тому довгострокове, стратегічне планування є настільки важливим.
1 серпня 2025 року в межах ініціативи EU4ClimateResilience відбулася робоча зустріч для планування наступних кроків цієї важливої роботи. Представники Дніпропетровської та Сумської областей разом з експертами GIZ, Угоди мерів, проєкту APENA 3 (реалізованого Egis Ukraine) та науковцями обговорили, як сформувати бачення адаптації цих регіонів до кліматичних викликів.
Чому це важливо
Україна вже відчуває наслідки зміни клімату. Підвищення температури, частіші й інтенсивніші посухи, раптові повені, хвилі спеки та нестача води впливають на сільське господарство, екосистеми, енергетику та здоров’я населення. Війна ще більше посилила вразливість країни — пошкодила водну інфраструктуру, порушила екосистеми та збільшила ризик екологічних катастроф.
Кліматичні ризики не зупиняються на лінії фронту. Вони загрожують продовольчій безпеці, доступу до чистої води, енергопостачанню та базовій інфраструктурі — особливо у прифронтових регіонах, де спроможність діяти значно ослаблена. Саме тому регіональні стратегії адаптації з урахуванням місцевої специфіки є життєво необхідними.
Про що йшлося на зустрічі
Зустріч стала першим кроком у розробці цих стратегій. Учасники зосередилися на практичних питаннях, зокрема:
— які основні кліматичні ризики стоять перед регіонами зараз і в майбутньому;
— які дані, дослідження та експертиза потрібні для ефективного планування;
— який досвід інших українських регіонів, що вже розробили плани адаптації, може бути корисним;
— як інтегрувати заходи з адаптації у чинні регіональні стратегії та плани відновлення;
— і що не менш важливо — як залучати місцеві громади та експертів до цього процесу.
Обмін ідеями, досвідом та очікуваннями допоміг закласти міцну основу для планування наступних етапів роботи.
Крок до євроінтеграції
Ця діяльність має велике значення як на національному, так і на міжнародному рівні. Розробляючи регіональні стратегії адаптації, Україна виконує свої зобов’язання відповідно до Закону про клімат та Національної стратегії адаптації до зміни клімату й екологічної безпеки. Ба більше, ці зусилля наближають Україну до Європейського Союзу, адже вони узгоджуються з кліматичним законодавством ЄС та Європейським зеленим курсом.
Що далі
Дніпропетровська та Сумська області можуть стати зразком відновлення, орієнтованого на клімат, — із чітким планом дій та кращим розумінням власних потреб. Досвід цих регіонів у подоланні подвійного виклику війни та зміни клімату стане цінним уроком для інших — показуючи, як відбудовуватися не лише цеглою та бетоном, а й на основі стійкості та сталого розвитку.
Адже адаптація до зміни клімату — це не щось абстрактне. Це про безпечні домівки для людей, воду для фермерських полів і можливість жити та розвиватися навіть у умовах теперішніх і майбутніх кліматичних ризиків.
EU4ClimateResilience: Декарбонізація та кліматична стійкість у країнах Східного партнерства — регіональний проєкт, що співфінансується Європейським Союзом та Федеральним міністерством довкілля, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини (BMUKN) і реалізується в Україні німецькою урядовою організацією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH у співпраці з Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
