21 жовтня 2025 року у Києві відбувся гібридний захід «Кліматичні досягнення України – на шляху до COP30», присвячений підготовці до щорічної кліматичної конференції ООН COP30, яка цього року відбудеться у Белені, Бразилія. Подія об’єднала близько 200 учасників — представники уряду України, міжнародних партнерів, українських і міжнародних експертів, представників громадських організацій та бізнесу.
Учасники обговорили успіхи і виклики у впровадження кліматичної політики в Україні, зокрема імплементацію Паризької угоди як основи глобальних кліматичних дій, у межах Другого Національно визначеного внеску (НВВ2), оновленої Довгострокової стратегії низьковуглецевого розвитку до 2050 року (LT-LEDS) та Першого дворічного звіту про прозорість (BTR). Окремою темою дискусії стало представлення України на COP30 та український павільйон.
На церемонії відкриття Фаб’єн Порше, політичний радник з питань кліматичної дипломатії Європейської Комісії, підкреслив важливість амбітної кліматичної програми України:
Україна демонструє значний прогрес на шляху до ЄС, і кліматичне законодавство, ухвалене минулого року, чітко це підтверджує. Відновлення економіки має бути якомога зеленішим — це дозволить країні стати стійкішою до впливу змін клімату та розвиватися в декарбонізованій Європі й світі. Тож новий НВВ України певною мірою має стати НВВ зеленого відновлення.
Зі свого боку Адам Цветч, керівник відділу Європейського зеленого курсу Секретаріату Енергетичного Співтовариства, зазначив:
Прийняття кліматичного закону з юридично обов’язковою кліматичною нейтральністю до 2050 року — це важлива віха. Україна демонструє приклад навіть під час війни. Наступним кроком є впровадження цих політик, включно зі створенням механізмів для звітності та моніторингу прогресу, і тут Україна також є передовою країною у регіоні.
Наступні важливі кроки, над якими працює Україна у сфері кліматичного законодавства окреслив Олег Бондаренко, голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування:
Прагнення України до кліматичної нейтральності до 2025 року, закріплене в кліматичному законі, підтверджується діями нашої країни і тими програмними документами, які ми маємо розробити, розробляємо і будемо розробляти далі. І, звісно, головним з цих програмних документів, відповідно до закону, є Довгострокова стратегія низьковуглецевого розвитку. Вона має бути розроблена і прийнята до 30 жовтня 2025 року. Часу не так вже й багато, і комітет очікує від уряду подачі цієї стратегії та її якнайшвидшого ухвалення.
Народний депутат також висловив сподівання, що невдовзі до Верховної Ради буде подано законопроєкт про зелене відновлення України, який міститиме цілі щодо адаптації, підкріплені відповідними програмними документами.
Цьогоріч за представлення України на COP відповідає Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Мінекономіки на заході представив профільний заступник міністра, який відповідає за кліматичну політику, Павло Карташов. Він передусім подякував усім, хто долучився до організації представлення України на COP30 — міжнародним партнерам, громадському сектору, бізнесу, центральним органам влади та народним депутатам. Та підкреслив, що підготовка українського павільйону це спільна робота, яка здійснюється у тісній синергії.
Якщо говорити про COP, з чим ми їдемо, то перш за все ми плануємо невдовзі прийняти НВВ. Ми проводимо консультації з Кабінетом Міністрів — у якій конкретно формі це буде зафіксовано, які цифри будуть стояти. Тому що, з одного боку, це має бути амбітний документ, а з іншого — сьогодні наша країна перебуває у стані війни, тому він має бути збалансованим і враховувати, що в період відновлення викиди тимчасово зростуть, — зауважив Карташов.
Участь України цьогоріч в Белені має символічне значення, — підкреслила у своїй промові Даніела Гьолер, директорка проєкту PAABS (GIZ), що виступив співорганізатором заходу. Вона відзначила, що участь України стане своєрідною заявою на захист багатосторонності та міжнародного порядку, заснованого на правилах, зокрема у сфері кліматичного врядування.
Попри повномасштабну війну, Україна продовжує виконувати Паризьку угоду — від підготовки Довгострокової стратегії низьковуглецевого розвитку (LT-LEDS) і Другого Національно визначеного внеску (НВВ2) до представлення свого Першого дворічного звіту про прозорість (BTR). Це надзвичайно потужний сигнал для міжнародної спільноти: відданість, прозорість і співпраця можуть переважити навіть у кризові часи — вони сильніші за війну.
Світлана Сушко, голова команди підтримки реформ Мінекономіки, яка координує підготовку та представлення України на COP30, назвала п’ять ключових тематичних блоків, з якими країна їде на кліматичну конференцію: ліси й біорізноманіття, кліматична політика України, шкода довкіллю через воєнні дії, продовольча безпека та зелене відновлення. Вона також окреслила ідею українського павільйону.
Цього року павільйон буде уособлювати певну капсулу часу й транслюватиме всі меседжі на разючому контрасті. Саме на такій ідеї ми зупинилися — там буде багато кольорів, емоційних ефектів, і я дуже хотіла б, щоб якнайбільше з вас змогли поїхати й це побачити цю частинку України там, — зазначила Світлана Сушко.
Габріель Зауер, директор проєкту IKI Interface (GIZ) — співорганізатора заходу, підкреслив важливість міжнародної співпраці у сфері клімату:
«Цьогорічний COP30 та представлення України вкотре підкреслюють необхідність міжнародної співпраці для досягнення кліматичних цілей, адже Україні є що показати світові. Пліч-о-пліч з українськими партнерами ми прагнемо інтегрувати кліматичні дії у процес післявоєнного відновлення та спільно побудувати зелене й стійке майбутнє. Україна продовжує демонструвати сильну відданість цій меті.»
Загалом подія стала важливим майданчиком для обговорення рішень у сфері клімату та підкреслила, що для України участь у СОР є важливою нагодою привернути увагу до кліматичних дій та продемонструвати свій прогрес. Майбутнє членство в ЄС і прагнення України стати частиною Європейського зеленого курсу вимагають комплексних трансформацій у законодавстві та секторах економіки — і цей процес потребує ширшого розуміння як з боку бізнесу, так і суспільства.
Довідково
Україна на кліматичних конференціях ООН: від свідчення війни до лідерства у зеленому відновленні
Цьогоріч конференція відбудеться з 11 по 21 листопада в Белені, Бразилія. З усіма матеріалами, анонсами заходів, ключовими новинами українського павільйону на COP ви можете ознайомитися на сайті.
З початком повномасштабної агресії Росії Україна суттєво змінила формат своєї участі у міжнародних кліматичних процесах. Якщо раніше головний акцент робився на політиці скорочення викидів і впровадженні Паризької угоди, то з 2022 року платформа СОР стала для України також інструментом привернення уваги до екологічних злочинів війни та пошуку підтримки для «зеленого» відновлення держави.
COP27 (2022, Шарм-ель-Шейх, Єгипет): дебют Національного Павільйону України
У 2022 році Україна вперше в історії відкрила власний Національний павільйон на кліматичній конференції ООН (COP27). Його візуальна концепція та зміст були присвячені наслідкам російської агресії — зокрема, руйнуванню довкілля, забрудненню водних ресурсів і втраті природних екосистем. Ключовим акцентом стала демонстрація масштабів екологічних збитків від війни та заклик до створення глобального механізму оцінки шкоди довкіллю від збройних конфліктів. Українська делегація представила також підхід до «зеленого відновлення» — інтеграцію кліматичних цілей у процес післявоєнної відбудови.
COP28 (2023, Дубай, ОАЕ): екологічна безпека як елемент миру
У 2023 році тематика Українського павільйону була зосереджена на екологічній безпеці, зокрема у зв’язку з підривом Каховської ГЕС.
Під час COP28 Україна приєдналася до кількох міжнародних ініціатив і декларацій, серед них:
— коаліція країн, які зобов’язалися потроїти потужності відновлюваних джерел енергії та подвоїти темпи підвищення енергоефективності до 2030 року;
— декларація про намір потроїти потужності атомної генерації до 2050 року;
— Кліматичний клуб — міжнародна платформа, що підтримує декарбонізацію промисловості.
Україна також розширила міжнародне партнерство, підписавши меморандуми про співпрацю у сферах управління водними ресурсами, поводження з відходами та відновлення лісів — зокрема з Республікою Корея та Великою Британією.
COP29 (2024, Баку, Азербайджан): зміцнення національної кліматичної позиції
У листопаді 2024 року Україна представила свій третій Національний павільйон на COP29 у Баку. Павільйон об’єднав національних та міжнародних стейкхолдерів, демонструючи внесок України у глобальні кліматичні ініціативи.
Основні акценти:
— Інтеграція кліматичних цілей у післявоєнне відновлення;
— Презентація національних кліматичних стратегій та законодавства, включаючи Національний план енергетики та клімату (НПЕК) та довгострокові стратегії декарбонізації до 2050 року;
— Підвищення обізнаності міжнародної спільноти про екологічні наслідки війни та потребу у «зеленому» відновленні.
Захід організовно за ініціативи Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України за підтримки проєктів IKI Interface та PAABS у співпраці з Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні. Проєкти IKI Interface Ukraine та PAABS реалізуються Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального уряду Німеччини у межах Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI).
